З 9 по 15 січня 2018 року вихованці спелеологічних гуртків Полтавського обласного центру туризму узяли участь в поході 3 ступеня складності в печеру Музейна, що знаходиться на Тернопільщині в Борщівському районі.

Вхід в печеру знаходиться невеликому яру посеред поля неподалік від с. Більче Золоте. 

Район входу активно досліджувався з 1997 року. За розповідями очевидців це була ціла епопея боротьби людини із стихією. Кожного року під час танення снігів вхід до місця досліджень замивався та замулювався. Але існувала вірна прикмета, яка завжди стимулює спелеологічні пошуки – в понорі відчувалась досить сильна тяга повітря. В 2007 році працівниками Борщівського краєзнавчого музею, які під керівництвом Михайла Сохацького крім археології та музейної справи займаються також спелеологією, був відкритий сучасний більш надійний вхід до печерного лабіринту. Попереду чекали досить складні будівельні роботи по обладнанню нового безпечного входу, розширенню та спрощенню «дороги» вглиб печери. Завдяки невтомній праці, довжина печери перевалила за 300м. Зроблена часткова топозйомка печери (відзняті основні магістральні напрямки). Периметр печери чекає на дослідників.
Оскільки наш похід проводився взимку, було прийнято рішення заснувати перший в цій печері підземно-базовий табір (ПБТ). Музейна має досить комфортну температуру повітря близько 10 градусів. Отже, вивчивши тему «Обладнання підземного табору» в теорії, вихованці мали змогу застосувати її на практиці. Вирівняли досить велику площу для сну і відпочинку, застелили її привезеним полієтиленом, обладнали місце для приготування та зручного прийому їжі, не забули і про приміщення спеціального гігієнічного призначення.

Складності додавало те, що в печері до сих пір не знайдено воду. А це значить, що її потрібно привозити з селища, потім транспортувати по низьких і вузьких ходах привходової частини печери. Тут як ніколи розумієш ціну кожної краплі води.

Наступною задачею було поглибити підлогу так званої печерної «траси» - це хід, по якому рухаються майже всі спелеологі, що попадають до печери. Він має бути максимально можливо комфортним в умовах кожної конкретної печери. В Музейній все досить просто – береш лопату і копаєш вниз до потрібної тобі висоти ходу. Але хто копав лопатою, розуміє як швидко проходить натхнення в цьому виді діяльності. Сил та наснаги додавали згадки про те, що сьогодні чи завтра знов повзти за новою партією води. Наші діти копали так завзято, що зламали аж 2 лопати. Таким шляхом вдалося закріпити просту печерну аксіому: кожен, хто приходить до печери, повинен внести свій посильний вклад в її дослідження. Нехай це буде 3 години активного копання глини, але той хто буде після тебе має дякувати за те, що ти зробив для спільної справи.
І найкраще з усього – першопроходження! Мало хто може сказати: «Я першим пройшов там, де не було нікого!» Наші діти мали таку змогу. Найменший за розмірами і віком учасник походу Нога Ілля разом першим пройшов 15м нового ходу. На жаль, далі хід став непрохідним. Під час обстеження нещодавно відкритого М.Сохацьким ходу Бут Ганна, Ракчеєв Артем та Оскома Дмитро першими протиснулися через досить складні для проходження звужені ходи і вийшли в нову, більш заводнену частину печери. Наших першопрохідців не засмутило навіть те, що в табір вони повернулись наскрізь мокрі і схожі на суцільні куски глини. Азарт першопроходження сяяв в їхніх очах.
Назавтра ми мали виносити всі свої речі з печери. Тут також на спелеологів чекають цікаві сюрпризи: те, що влізало до транспортиних мішків на початку походу «збільшилось» у розмірах і ніяк не хотіло пакуватись назад, потім - за собою потрібно виносить все сміття, яке ти приніс до печери (це також печерна аксіома) і, найголовніше, на транпортники налипає стільки глини, що вони стають в 2 рази важчі ніж були спочатку. Але й це не найскладніше. Щоб ви робили як би зненацька опинились посеред поля і вологому брудному одязі при температурі мінус 7 з надією через 8 годин сісти за 100 км у потяг? Якщо хочете знати як це зробити - запрошуємо до нас у гурток! В Музейну ми повернемось влітку, бо попереду нові відкриття!

Юлія Тимошевська, керівник гуртків

Повернутися...